Оксфорд медикал – это банальная выкачка денег. Сначала попала на прием к косметологу, осталась очень довольна. Вот на этих положительных эмоциях и решила записаться на прием к гинекологу, тем более отзывы очень хорошие как о специалисте. По поводу профессионализма ничего не могу сказать, так как проверить на своем опыте не получилось, цены уж очень ззапредельные. По результатам обследований нашли эрозию шейки матки и цитомегаловирус, это все мне обошлось в 725 грн и два приема у врача (первичный прием — 150 грн, где врач сказала, что «обязательно» надо сделать УЗИ (еще 100 грн.) и анализы ПЦР (еще 400 грн.) и повторный визит к врачу — 75 грн.). Повторный визит длился не более 5 минут, где мне отдали результаты анализов (после того как я попросила вдать их на руки) и предложили приобрести «программу лечения» цитомегаловируса за 3500 грн. (куда входят капельницы уколы, повторые анализы и медикаменты. Самостоятельно купить медикменты НЕЛЬЗЯ!!!). Сразу же начали рассказывать. что если лечиться самостоятельно или в условиях стационара, то только дороже будет, а результат никто не гарантирует… просто назначение лечения они не делают). При этом мужу необходимо отдельно сходить к урологу, сдать отдельно анализы и заключить отдельный договор на лечение. Я даже боюсь представить сколько бы это стоило… Кстати, лечение эрозии по отдельному договору…

Вот так вот, при этом обратившись в другую (кстати, тоже частную) клинику лечение цитомегаловируса с медикаментами и повторными анализами мне и мужу обошлось в 2 раза дешевле от заявленных 3,5 тыс. (медикаменты я покупала самостоятельно, капельниц никаких не назначали, принимали таблетки и делали уколы в клинике, платили только за повторные визиты к врачу, куда и входила стоимость инъекций). И сервис ничуть не уступает Оксфорду. Теперь буду там же лечить эрозию.

. . .

Хочу поделиться опытом лечения у дерматолога винницкой клиники Оксфорд Медикал. Болею псориазом несколько лет, но такого обострения как в этом году у меня еще не было. Воспалилась кожа туловища, рук и ног. При малейшей физической нагрузке повышалась температура, постоянно знобило. Врач-дерматолог поставил диагноз Псориатическая эритродермия. На курс лечения согласился сразу. Лечили меня больше 2 месяцев. В результате благодаря профессионализму врача болезнь отступила! И это без применения гормонов и цитостатиков, которые мне предлагали применять в других лечебных учреждениях. Огромное спасибо врачу и клинике за внимательное, человеческое отношение к пациентам!

Рожала я в ноябре 2009 года в областном роддоме Ивано-Франковска. Врачи там мне понравились, рожала у Островской О.М. очень понравилось. Но вот условия там ужасные, палаты плохие. Медсестры не помогают, очень плохо относятся к роженицам, если не заплатишь, вообще не подойдут и не посмотрят на ребенка.

А вообще, выбрала областной роддом Ивано-Франковска только из-за врача.

Другие отзывы про роддом:

Больница 3 Черкассы терапевтическое отделение врач Лосихина Вера Васильевна.
Мой муж поступил в больницу 3 в терапевтическое отделение. Ему диагноз сразу не могли поставить, за 3 недели которые он находился в больнице ему ставили 3 диагноза, которые не подтвердились при вскрытии ( муж умер через 3 недели после того как попал в больницу). Ему было всего 32 года осталась маленькая дочь.

Врачи СВОЛОЧИ. Когда я приходила в больницу к лечащему врачу и спрашивала о состоянии здоровья мужа, эта «тварь» которая врачем называется, даже в глаза не смотрела. Я задавала вопросы о анализах и т.д. мне поступал всегда один ответ , а ты, что имеешь какое-то значение к медицине? когда пациенты жаловались на ухудшение здоровья никакие меры не предпринимались. Когда ночью началось кровотечение с вен пищевода люди которые были в палате с моим мужем не могли найти ни врача ни медсестру. Оказывается когда они приходят на ночное дежурство то приходят поспать, а не делать то, что им положено. Когда нашли спящую медсестру так она пришла и принесла тазик со словами «на, чтобы палату не запачкал». Разве это не тварь? Когда я приехала утром в больницу 3, то увидела жуткую картину вся палата залита кровью и врачи только утром начали его осматривать.

Его перевели в реанимацию где врач взяла деньги (у них так принято наживаться на чужом горе) написала список с наименованиями лекарств, которые якобы нужно капать больному. Кровь привезла , чтобы начали вливать, но это СВОЛОЧИ ему ничего не капали, Ждали пока он умрет. Мое мнение в 3 больнице нет ни одного человека который достоин называться врачем. Дипломы куплены или за сало или за деньги. Они на человеческом горе — богатеют. Люди, не попадайте в 3 горбольницу, а то неизвестно вернетесь Вы домой или «привезут» как моего мужа.

. . .

Народжувала у 2009 році, міський пологовий будинок Івано-Франківськ, і перед тим лежала в паталогії. До того, як мій лікар порадив мені лягти в паталогію без будь-яких на то показів, я була дуже проти. Але зараз зовсім не жалкую про це. Я приходила зранку (на 8 год. прийшла тільки одного дня, бо треба було здати аналізи, а у всі інші дні десь на 10-11), проходила огляд і додому.

Як тільки мене по документах перевели в родовий зал і я прийшла по свої речі на моєму ліжку уже лежала «нова» вагітна.

Загалом персоналом задоволена, грошей ніхто відверто не вимагав.
Хоча були і такі, які ставились недуже добре. Для прикладу — приїхала я в пологовий з перервами між переймами у 5 хвилин. Прийшла чергова медсестра і одразу накинулась, чого я дочекалась до таких коротких проміжків. Далі пішла кликати чергового лікаря. Ну, а я собі по коридорі ходжу, чекаю лікаря. Тут медсестра повернулась і знову на мене з претензіями — чого це я по лікаря пішла? якщо ти собі ходиш? то нащо тобі вже лікаря?

А вже після пологів інша медсестра зайшла і сказала, щоб я сама не вставала, бо можу знепритомніти. Але більше так і не приходила Цікаво — а як дитина плаче, то як не встати?

Пологи були партнерські, хоча їх так назвати можна з превеликою натяжкою. Персонал переважно налаштований категорично проти присутності чоловіка. Та ще й поки у жінки перейми — чоловіка не пускають. Я в пологовий приїхала в понеділок зранку, народила через добу (у вівторок), а мій чоловік був зі мною всього кілька годин. Так з переймами і сиділа у приймальні, а він мені там спину масажував і підбадьорював.

Після пологів перевели у палату — очевидно раніше там був родовий зал, а в ньому поставили перегородки і зробили бокси. Одне ліжко (з провислими пружинами в яке лягаєш ніби в корито і зі швами самій встати дуже важко), пеленальний столик, крісло і прозорий візочок (чи як то воно називається) для дитини. Чоловік зі мною залишався на ніч, спав на підлозі. Палату з ліжком для чоловіка виділяли лише жінкам після кесаревого. Душ (нова сантехніка, плитка, гаряча вода) і туалет одні на поверх.

Рекомендация к посещению и оценка: Міський пологовий будинок Івано-Франківська непоганий. Персоналом задоволена, грошей ніхто не вимагав.Загалом враження таке — дуже сильно хотілось додому

Рожала в 2004 году, областной роддом Ивана-Франковск. Тогда мне не очень понравился роддом. Врачи были не плохие, а вот с медперсоналом не повезло. Уделяли очень мало внимания как матерям, так и к деткам. Вымагали деньги своим поведением, не дашь денег, не подойдут, ни чем не помогут, ничего не расскажут. Может сейчас облатной роддом Ивано-Франковска чем-то изменился, но тогда было так.

Мій відгук про Медекс Івано-Франківськ. Цілий рік лікувався в державній лікарні від простатиту. Це просто була катастрофа: всі лікарі кудась бігають, нівкого немає часу тебе вислухати, постійні черги, потрібно було ходити по різних приватних поліклініках, здавати якісь аналізи. Але якось лікувався. Після такого лікування заробив дизбактеріоз, почались проблеми з печінкою. Прочитав в газеті про якісь чудо ліки, які є тільки в Києві. Коштують не дешево, 145 грн. за одну таблеточку. Думаю, хай буде, якось відроблю. Привозили до дому кур»єром, дзвонили… Короче говоря, ледве від них відмазався, ніякого толку, тільки втратив ще біля 5000 грн. А вони ще і ще хотіли мене лікувати. Відчипились тільки тоді, коли я сказав, що в мене закінчились гроші, а вони і справді закінчились. Але проблема не тільки залишилась, але ще і «усуглубилась»: гроші втратив, печінка болить, вздуває живіт, пронос, і ще до того всього потенція ніяка, дівчина лишила, а в мене депресія… Один мій корєш порадив Медекс. І хто би міг подумати, що тут під боком мене за 2 тижні поставлять «на ноги». І зовсім не дорого. Ось такі мої відгуки про Медекс. Дякую лікареві, я йому і так подякував, але тепер ще добрим словом і ви будете знати де, що, і як.

Областний пологовий будинок Івано-Франківськ. Народжувала в обласному обидва рази. Перший раз дитина була в інтенсивній терапії, де завідуюча ще та с…ка, яка лиш качала гроші і нічого не робила. Я лежала в фізіології в Марії Василівни(здається Костинська) і дуже задоволена. Палата була двійка, ще лежала жінка з дитиною. На роди попала без домовлень, кесарила мене та ж Марія Василівна.
Вдруге лягала швидше, але кесарили на другий день, бо починалися перейми. Лікарем Лесею Григорівною Бойчук задоволена дуже. В малого була висипка, то відлежали в обсервації. Жахливішого місця ще не бачила. Туалет -гірший за міський. Прийшлося трохо «построєніє» робити всяким там медсестрам і санітаркам. Лікарка вела Людмила Василівна Ковальчук-хороша, мені сподобалася.
Акушерка 5 разів приходида і відверто просила їй віддячити, отримала шоколадку і «дякую» і все. До речі, перший раз в мене по необізнаності викачали трохи грошенят. Вдруге на тумбочці на видноті лежали роздруковані права, обовя»зки пацієнта, персоналу і т.п. Думали , що якась «крута» лежить (самі призналися) і лишній раз не приставали. Вважаю, що віддячити (грошима і т.п.) можна тому, кому вважаєш за потрібне, а не дякувати «двадцятками» наліво і направо, коли щодня змінюється зміна і персонал поганезно виконує свої обов»язки. Наглість зі сторони жінки не зашкодить в таких випадках ніколи. Ось такі мої враження!