Ехали в Станишовку (Детская областная поликлиника Житомир) с полной уверенностью,что нам помогут.Много знакомых очень хорошо отзывались о врачах этой поликлиники.При осмотре врач-ортопед поставил диагноз : врождённый вывих суставов на обеих ножках.Сказал,что надо одевать «стремена»,пусть первый раз покажет доктор,как одевать,а потом будете сами.Купили «стремена»,но у нас ни в районной, ни в городской поликлинике нет детского ортопеда.Взрослый сам не рискнул одеть их и написал направление опять к тому же врачу в Станишовку.Приехали с 4-х месячным ребёнком ,в такую даль,а он даже «зад» свой не захотел поднимать.Даже не дослушал!Давай орать,что он чужую работу делать не должен!И никакие просьбы и объяснения ситуации, не помогли!Мы стояли,как помоями облитые…Что значит «чужую работу»?Разве это не работа врача?Разве он не давал клятву Гепократа?Я понимаю,что за всё надо платить и заплатили бы сколько надо!Но в этой ситуации даже вопроса о деньгах не было, «доктор» и слушать ничего не хотел!Такого хамства от врача я не ожидала!Не сомневаюсь,что в поликлинике есть порядочные врачи,но это не ортопед ( жалко ,не запомнила его фамилию)
Отзыв добавил(а): Людмила
Отзыв:
Рекомендация к посещению и оценка: Лучше поискать другого ортопеда,чем выслушивать хамство человека в белом халате, детская областная поликлиника Житомир.
От одного слова»Станишовка»прям мурашки по коже…В апреле моему малышу делали выжигание гемангиомы(нам был 1 мес.).На 5 день нас выписали с очень большим и глубоким ожогом,просто с куском живого мяса..При этом врач даже не интересовался как чувствует себя ребёнок после операции,мы звонили ему на мобильный и просили прийти посмотреть…Заплатили ему 500грн.,за наркоз 200 и на фонд отделения 400грн.,при этом все бинты,уколы и т.п. покупали сами.Я сейчас проклинаю тот день и ненавижу этого врача.сейчас малышу 4 мес.,рана не зажила,гемангиома так никуда и не делась.припалили мышцу,ногу дитя не выпрямляет и не сгибает,общий наркоз плохо повлеял на мозг и развитие,дали инвалидность…А теперь нужно много денег,чтобы поставить ребёнка на ноги в прямом смысле этого слова…А был вполне здоровый малыш…Каждому буду говорить об этом враче,он и лечить та не умеет,только потом я это поняла…Вот вам и Станишовка…заведующий хирургического отделения.Зовут его Вишпинский Игорь Манолиевич…
Хочу написать нашу дальнейшую историю с 20.07.2012 года…После тех событий мы с малышом лежали в Киеве 1.5 мес.,и ко всем возможным врачам обращались,а рана так и не затягивалась,только делали болезненные перевязки,антибиотики,выписывали кучу всяких мазей…И только тогда,когда после всего мы обратились к врачу Вишпинскому И.М.-случилось чудо!Нам почистили и зашили рану,и вследсвие этого контрактура начала проходить!Ребёнок стал выпрямлять понемного ножку,швы хорошо зажили.а так рана никогда б сама по себе не затянулась…Сейчас нам 10 мес.,мы растём,развиваемся!!!И хочу поблагодарить Игоря Манолиевича за это,а также ортопеда Сергиенка А.С.,и очень хорошо нам сделали наркоз,в палате малыш уже был при себе,вот жалко не помню Ф.И.О врача…
я так и не поняла, хвалите вы этогоманолиевича, или хаете???…. в комментарии от 12.07.2012 вы написали, что он плохой врач- деньги взял, а ребенок болеет, а в этом коменте вы ему благодарствуете… не вводите людей в заблуждение, или следите за тем, что пишете!!!
1988 год, год когда мне и моему брату сделали операцию, лобоктомия нижней части левого легкого. Операцию делали два врача на сколько я помню и участвовало куча народа)) и среди них был прекрасный врач Вишпинский Игорь М. благодаря ему,тем врачам, и медсестрам – кто был не безразличен,я и мой брат, мы живы…. Я очень благодарна за шанс на жизнь, хоть и помню не всех, маленькая была….Надеюсь это письмо найдет своего читателя. Спасибо Игорь Манольевич, от семьи Кориневских….
Вчера выписалась из этой больницы, лежала в неврологии, ну что могу сказать больница хорошая. врачи тоже хороший но не все скажу честно есть такие что ужас.
Но плохих врачей очень мало, меня лечил Бас Николай Иванович очень хороший врачь я всем его рекомендую. лечит адекватно. за каждого пациента переживает лично. Я медсестрам которые были не безразличны очень благодарна))) А еще искрени еще раз хочу поблагодарить Николай Ивановича за лечение, и за то что он изменил меня!!!!!
зато жена его Бас Ольга Генриховна дерьмо,она главный аллерголог области и она этим хорошо пользуется,на прием к ней без денег не зайдешь,что можно говорить о стационаре,она бедных не лечит
Мы были в отд. для недоношеных, зав отд. Васьковская В.П. Это сплошная выкачка денег, она деньги берёт, при этом ничего не делая, пишет левый диагноз, после выписки говорит приезжайте на проверку, и опять денег хочет,мне очень не понравилось.
Никому не советую туда попадать вообще! начиная с условий в которых находятся палаты. От пластиковых окон, грибки на стенах, как подвальное помещение, сырость.. Но это еще полбеды. я с ребенком туда попала сразу после роддома. у ребенка был маленький вес и для перестраховки врачи нас отправили туда. Серьезного ничего не было.. там сделали всевозможные анализы для точной проверки и все они были в норме, давали нам витаминки «гровит» В итоге через 3 дня, когда мы уже набрали вес, нас всеравно не хотели выписывать. Врач с серьезным видом, осматривая ребенка, находила какие-то проблемы с сердцем,уже планировала какое-то лечение, узи, эхо сердца…. А на второй день, как мы туда приехали, к нам пришел невропатолог, моему ребенку было всего 5 дней от рождения, он ее взял за ручки, приподнял, и говорит с умным лицом: «Она у вас головку не держит!» а я у него потом спросила или общее состояние там реакции, рефлексы… или в норме.. и он дал мне очень интересный ответ :» Если бы было все нормально, вы бы здесь не лежали» и ушел.. вот какие специалисты.. в итоге каждый день при обходе врача она что-то находила у ребенка, то не так, это… я плакала каждый день после ее ухода. Меня оттуда забрала моя мама, и Слава Богу что я оттуда ушла, от ненужных лечений мог страдать ребенок. Ровно через два часа после выписки, к нам пришла участковая врач, осмотрела ребенка, сказала что ребенок здоров, никаких проблем нет. Просто нужно всегда консультироваться у двух врачей, потому что такие грамотеи как там, ребенку навредят и мамам нервы попортят. Благотворительность мы платили конечно, но этого мало, может если бы мы давали больше денег нас бы выпустили из этого ада и не пришлось бы самим просто бежать.
лечились в ЛОР отделении,зав.отделением молодой специалист Пицань Богдан Богданович,самый лучший врач,он не смотрит на кошельки родителей,а лечит деток,и отношение и к бедным и к богатым абсолютно одинаковое,и главное-на врача нельзя выучится,врачом нужно родиться,а он как раз из тех людей,который родился ,что бы быть лором,спасибо ему большое,всем рекомендую как отличного специалиста.
А номер телефона у кого – то есть Пицаня Богдана Богдановича???
Ми також лікувалися у Богдана Богдановича і теж йому дуже вдячні лікар від Бога. Веливе йому ДЯКУЮ,і здоров’я йому та його родині. А ще теж дуже сподобалось щогрошей невимагає!
Мы в феврале были у невролога с семимесячным ребёнком. Нам назначили сдачу крови с вены на щитовитку, это ужасный процес не для слабонервных, когда в вену на кулачке ребёнку засовывают большую иглу и от туда капает кровь. Стоят анализы 120 грн. Каковым было удивление, когда муж поехал за результатами анализов, а они их ПОТЕРЯЛИ!!! Всё, слава Богу, закончилось хорошо, после 3-х часов поисков, поездки в диагностический, мы свои анализы получили.
Расскажите как там ортопедическое отделение, у кого лутчше лечить сендактелию?
Нам нужно вырезать родимку на ручке, скажите кто знает какая сейчас цена на ету процедуру, и к какому врачу лутше.
Подскажите, пожалуйста, кто оперировался в офтальмолога Корбутяк? Нам нужно делать операцию косоглазие. Какие результаты, успешно ли? Очень жду отзывов!
вчера выписались с лор – отделения.Огромное спасибо зав,отделением ПицаньБ.Б. и лечащему врачу Юич Иван Ивановичу.Всем рекомендую, и отдельное спасибо мед,персоналу.
Несколько раз уже лечились в инфекционном отделении в Станишовке, хочу выразить огромную благодарность настоящему врачу и просто хорошему и отзывчивому человеку , зав отделением Ларисе Михайловне. Это врач от бога, очень компетентна и внимательна, я с ребенком 3 раза лежала и осталась бесконечно благодарна Ларисе Михайловне за ее человечность и высокий профессионализм. Условия в боксах очень хорошие, персонал тоже очень приятный.
Для чого ви таке пишете?! Я про цю лікарню дізналась випадково.І , познайомившись з лікарем, я вже зрозуміла що ми будем тут лікуватись.Дуже велике спасибі зав. відділення Панчишину В.Ф та ортопеду Сергієнку О.О.Це лікарі від Бога з золотими руками і добрим серцем.Та й взагалі мед персонал чудовий.А кімнати які світлі та чисті.Звідки б ти не приїхав який би ти не був бідний чи заможній до всіх однакова увага. Від щирого серця всім їм велике спасибі за сина.Дай їм Бог здоровя.Побільше б нам таких лікарів.
Подскажите пожалуйста!
Сыну 3,6 года. Головчатая гипоспадия, нужна операция + обрезание.
Делают ли в Станишовке такую?
Сколько будет стоить (приблизительно)???
К какому врачу лучше обратиться?
В какое время года лучше проводить операцию?
Какой наркоз?
Хочу выразить слова благодарности Вышпинскому Игорю Манолиевичу . Хирургу от Бога. Станишевка . Хирургия -2. Он спас от голодной смерти нашего 2-х недельного малыша, излечив его хирургическим путем от пилоростеноза. Эта операция словно ювелирная работа на тоненьких кишечках малыша, теперь благодаря доктору мы растем и набираем вес. Здоровья Вам доктор, душевного тепла и благодарных пациентов. Низкий поклон.
Отправили мою жену на 3 день после родов. Первое впечетление – УЖАС. Вроде все красиво, но нет никакого спокойствия и отдыха. Постоянно нужно что-то делать и покупать. Когда заниматся собой и ребёнком? А чуствует она себя не очень: все болит, только начало появлятся молоко, усталость, нерви. А лежать дней 7-10.
Приехав на скорой с ребёнком 3,6 лет в Станишовку детское ифекционное отделение нам отказали в госпитализацыи, мол нет мест ложитесь в сыром коридоре но здесь мол сквозняк! При этом предлагали обратится кудато за вознаграждение где по их словам есть и места и радые доктора нашему приезду!!!
были с внучкой,ела рыбку после чего пришлось обратиться в приемную так как на шевченка для городских нет стационара ,а был вечер.Нас отправили сказали что мы не их .А где клятва судя по всему в кошельке у нас у всех не врачи а дерьмо
Давно хотела написать отзыв, но все не доходили руки.Сразу после роддома нас направили на Станишовку,так как у дочурки была родовая травма (гематома).Условия в палате были на 4 с минусом,но персонал на твердую 4. Когда дошло дело до операции, никто ко мне не пришел обсудить все обстоятельства и ход операции.Но все прошло нормально, не осталось и следа. Приходили разные врачи,смотрели на ребенка и ортопед,дай Бог ему здоров‘я, сразу обнаружил дисплазию тазобедренных суставов,у него же приобрели стремена Павлова за 130 грн,(это был 2008 год),он все рассказал, показал, сделали ренген.Около месяца ребенок был в стременах,через месяц сделали контрольный ренген, и все окей.
Но когда через 7 месяцев мы приехали в бльницу с дочерью снова(обнаружили гемангиому волосяной части головы) все совсем было по другому.Отношение ужасное. Сказали гемангиому (а она была как 5ти копеешная монета) нужно непременно удалить,удалили. Шов сделали ужасным, рана начала кровоточить,пришлось снова зашивать. Ребенок получил большой шок.Шрам остался большой.
Когда родилась вторая дочка,у нее тоже была гемангиома на голове и мы снова поехали на консультацию в Станишовку.Как ни странно снова сказали ,,Удалить,.Но после пережитого я не рискнула, поехали в Киев в Охматдет,- никаких очередей,в реестратуре все обьяснили,с улыбкой, с хорошим настроением.Пришли на консультацию к врачу- она сказала, что удалять не нужно,что само пройдет.Сейчас мое меньшенькой 3 годика,действительно все сошло само.И что старшей дочери тоже не нужно было делать операцию, тогда и шрама не было бы.Хочу отметить, что в Охматдет мы не заплатили ни копейки!В Охматдет работают настоящие специалисты,а Станишовку лучше обходить стороной.В этой больнице сделают любую операцию вашему ребенку за ваши же деньги,даже если эта операция совсем не нужна.Родители ,будьте бдительны и консультируйтесь в нескольких клиниках,не жалейте для этого сил и времени,
Как я вас понимаю! Сына моих родственников (9 лет) тут залечили до смерти! Они переливают детям зараженную гепатитом кровь! Я написала историю 23.11.15, можете почитать. Может наши такие отзывы спасут хоть одну детскую жизнь!
Кто что слышал про невролога Петрук Н.Т. в Станишовке????
Раз 5 у неё лечилась , больше года регулярно лечила один диагноз , не было изменений , было плохо , она просто выписала , сказала что не знает что это такое , потом оказалось что лечили совсем не то и совсем не тем , лучше к Басу .
Здравствуйте, подскажите хорошо хирурга для ребеночка в станишовке, и если можно его номер телефона!!! Спасибо))
Подскажите пожалуйста-может кто сталкивался, надо удалять аденоиды в Станишовке???
В Станишовке лучший Богдан Богданович Пицань( зав. отделением)
Шевчук Д.В хирург- уголог.Заремба В.Р хирург-торокальний хирург
Увага! Хочу всіх застережити! Тут ВБИВАЮТЬ дітей! Дочитайте до кінця! Ні за що не довіряйте своїх дітей «лікарям» цієї лікарні! Тікайте звідти! Їдьте в Охматдит чи в інше місце, але тут вашу дитину можуть залікувати до смерті, як у випадку наших родичів. Вчора 22 листопада 2015 року помер 9-річний хлопчик по вині лікарів відділення онкогематології. Помер він в Києві в іституті Амосова, але в результаті попереднього лікування в Станишівці. Ось коротка історія, щоб інші батьки почитали і подумали 100 разів! Дитина потрапила в лікарню Станишівки з явними симптомами сепсису. Так як показники крові були погані, його одразу оприділили у відділення гематології, а потім у від-ня онкогематології. Лікарі були впевнені що у нього лейкоз чи інше онко і пару місяців тримали його там, брали аналізи на рак (хоч вони не підтверджувались, вони по 2-3 раза брали повторно, а це страшні і мучливі процедури). Лікар (хоча він не заслуговує цього звання – нажаль не знаю його імені) займався симптоматичним лікуванням, діагнозу не міг поставити і причина не лікувалася. Те що в нього явний сепсис (це потім стало відомо вже в Києві) чомусь лікарі не здогадувались і мучали дитину і батьків, шукаючи в нього рак. Коли літом 2015 року стан хлопчика трошки покращився (бо вони прибрали симптоми сепсису тимчасово), його виписали додому. Через пару днів хлопчик з високою темпер-ю і ускладненим станом потрапляє в цю лікарню (в серпні 2015р.) і вони знов його ложать в онковідділення!!! І знов 2,5 місяці нема конкретного діагнозу, сепсису ніхто не здогадується поставити і лікувати направлено! Все перебування дитини в лікарні заключалося в постійному вливанню донорської крові та в тимчасовому знятті симптомів хвороби. Батьки хлопчика просилися у лікаря і зав. відділення виділити швидку допомогу щоб перевезти його в Київ. Вони ж тянули час і не давали! Коли стан дитини став зовсім поганий, лікарі все ж таки змушені були на швидкій допомозі везти хлопчика на консультацію в інститут дитинства в Києві. Там лікар який оглянув дитину ОДРАЗУ визначив, що у диитини уражене серце (дійсно лікар від бога!) і одразу відправив їх в Амосова. Там дитині ТЕРМІНОВО назначили і зробили наступного дня операцію на серці. Як виявилось, весь цей час у дитини був СЕПСИС, а так як в Станишівці його конкретно не лікували а втратили більше як пів року часу, хвороба прогресувала і дала ускладнення на серце (з»явився гнійник в серці та зносився клапан). Дитина перенесла цю дуже складну операцію і пару днів після неї стан хлопчика покращився. Всі родичі здихнули з полегшенням, що загрози життю більше немає. Аж раптом десь через тиждень дитині стає різко погано, його забирають в реанімацію. Всі симптоми гепатиту В, що і підтвердили лабораторні аналізи. За 2 дні дитина померла… А тепер увага! Причина смерті – дитині в Станишівці перелили кров, заражену гепатитом В! Ця хвороба якраз проявила себе в період коли дитина була в Амосова (що відповідає інкубаційному періоду). Якби та кров не була заражена, дитина б жила! Адже ВСЯ кров яку здають донори ОБОВ»ЯЗКОВО має бути ретельно клінічно провірена на відсутність зараження СНІДом та гепатитом! А в цій лікарні не перевірили! Отак через халатність та непрофесійність лікарів відділення онкогематології дитячої обл. лікарні в Станишівці, завтра поховають ні в чому не винну дитину, яка так хотіла жити, але яка так мужньо все переносила. Якщо ця розповідь хоча одній сім»ї допоможе, якщо хоч одна дитина буде вчасно врятована від подібного лікування, то я це все писала не даремно! Нехай Бог береже всіх діток і не забирає їх до себе!
Шановна. ЛІкарі будь -якої лікарні не мають ніякого відношення до забору, заготівлі, та перевірки крові – так,як забір крові та перевірка відбувається ЛИШЕ В ЦЕНТРІ ПЕРЕЛИВАННЯ КРОВІ, а в лікарні вона транспортується по замовленню відділень в фасованих герметичних гемаконах. Випадки заражень – це проблема ДЕРЖАВНА, на-жаль нашій медицині ще дуже далеко до закордонної(
Добрый день. У ребенка нейтропения неуточненная. Гематолог в станишовке, в охматдите и имунолог назначают пункцию. Подскажите кто ее делал в станишовке и как все прошло?
ДОБРИЙ ДЕНЬ ПІДСКАЖІТЬ ХТО РОБИВ ОПЕРАЦІЮ ПО КОСООКОСТІ В СТАНІШІВЦІ!РЕЗУЛЬТАТ І В ЯКОГО ЛІКАРЯ ОПЕРУВАЛИСЬ!БУДУ ДУЖЕ ВДЯЧНА!
Читаю вiдгуки про зав.лор вiддiленням – Богдана Богдановича i дивуюся, який чудовий , лiкар! Нiкому на рекомендую! Пiсля його 2-х тижневого лiкування моiй дитинi будуть робити вже другу операцiю в iнститутi отолариноологii в м.Киiв. Якщо хтось сумнiваеться, де лiкуватися, обирайте киiвський лорiнститут. Направления не потрiбне, за те, що без направления – заплатите 40 гр. Найкращi спецiалiсти, прекрасный медперсонал i умови не гiршi, нiж у Станишiвськiй лiкарнi. Адреса: м.Киiв, Вул. Зоологiчна,3.
Прочитавши відгуки про відділення недоношених діток я була просто в шоці, адже в мене враження кардинально інші!!!! Наша донечка народилася недоношеною (34 тиждні), восени 2015 року. Вага у нас була менше 2 кілограм, внаслідок гіпоксії постраждав кишківник, і пробувши три дні у реанімації полового будинку її перевили в інтенсивну терапію станішівки, пробувши там також три дні нас поклали у ВІДДІЛЕННЯ НЕДОНОШЕНИХ. ПЕРСОНАЛ ЧУДОВИЙ (ОКРІМ ДВОХ ЖІНОЧОК З ХАРЧОБЛОКА)Санітарочки уважні, привітні, тричі на день вологе прибирання,Лікарі – Хай вам рученьки не болять. І дай Вам Боженька міцнющого здоров’я. А віра Павлівна, про яку вище писали, нібито вона гроші вимагає, вона не була нашим лікарем але кожен день заходила, питала як ми, чи все добре, вона елементарно розмовляла зі мною, розповідала історії з власної практики, з життя… Чудовий лікар, прекрасна людина.А на Лікуючий лікар, яка мені не сподобалась з самого початку, виявилась нічим не гірше Віри Павлівни ( ну дуже вона мене вразила). Навіть після виписки наш лікар був на зв’язку, завжди допомагала, навіть сама дзвонила. Медсестрички – і вам низенький уклін, професіоналізм на вищому рівні. Гроші ніхто не вимагав, навпаки ( ми були на лікуванні рівно місяць), як вияснилося лікарняна каса в стаціонарі діє лише 10 днів, для нас її продовжили майже на місяць, і це завдяки лікарям, уважним лікарям. вони ніби проживали з нами кожен день….. Палати різні, платні, є і по 4 чоловіки, я от була в палаті на двох, єдине що не сподобалося це ліжко, воно старе і незручне.душ, туалет у кожному блоці. Ну здається все=))) МОЇ ВИСНОВКИ – ЛІКАРІ ДОБРІ, САНІТАРИ, МЕДСЕСТРИ ТАКОЖ… ЩЕ РАЗ ДЯКУЮ. І БАЖАЮ ВАМ МЕНШЕ ПАЦІЄНТІВ=)))))
В Житомирській обласній Дитячій лікарні загинула місячна дитина Устіченко Каріна Дмитрівна.З халатним відношенням лікарів. Як я батьтько Устіченко Дмитро Володимирович прошу журналідського втручення залишаю свій номер телефону 0960117979 прошу Вашої допомоги.Буду дуже вдячний.
После роддома нас отправили в отделение недоношеных. Заведующая Вера Павловна высокомерно тетка, которая решила,что она в отделении царь и бог.Не успели нас разместить в палату как сразу дай добровольное взносы(200)грн+шприцы, перчатки,одноразовые полотенца 5 упаковок,мусорные пакеты, освежитель воздуха и 5 рулонов туалетной бумаги, которую кстати за 10 дней прибывания в туалет повесели только один раз.Младший мед. персонал вобще возомнил себя как минимум главврачом или начмедом особенно медсестра Наташа(справедливости ради нужно сказать,что есть там и пару адекватных и хороших медсестер). Врачи Людмила Ивановна и Евелина очень хорошие.А вот заведующая берет себе только тех пациентов которые ей кладут в карман. Когда она была дежурная по отделению,то на моего ребенка даже не посмотрела, а соседка по палате ей заплатила так она к ней каждый день прибегала, хотя и не была лечащий врач. А как они себя ведут на раздаче детского питания, как будто они за свои купили это питание,девочки умолял дать питание если ребенок захотел есть не в то время как у них положено,хорошо что я кормлю грудью.
Уважаемая Лариса!!! У меня такое впечатление, что либо Вы говорите про другого человека…либо у Вас личная неприязнь!!!
Вера Павловна – интеллегентная и внимательная женщина (никак ни тётка)! Врач от Бога и человек очень приятный!!! Помогла нам очень, тогда как остальные врачи даже браться не хотели!!! По поводу «денег в карман»….так это точно полная клевета…..очень много людей знаю, которые к ней обращались….никаких денег она не требует и не просит…….и без денг к ней люди ездили….она строгая..но на то она и врач!!!! Тем более, если она Вас не лечила…зачем обливать грязью!!!!
Катерина, мою жену только привезли, а ей сразу ваша любимая вера павловна предьявила прайс на палаты, а не осмотрела ребенка…когда дело дошло до осмотра, то она даже не раздела ребенка, мотивируя это тем, что у нее руки холодные… поставила диагноз на глазок, выставила чек на покупку мзды, прописала 3-х дневному ребенку 2 УКОЛА в день и упорхнула… очень чуткий врач…
ми більше місяця лежали у відділенні недоношених, ніхто, ніразу, не говорив про гроші, ніяких прайс листив нам не давали, ВІРА ПОВЛІВНА чудова, на гроші ніколи не натякала навіть, я їй і не давала не копійки, але мою дитину вона дуже уважно оглядала…. можливо це ваша дружина перебільшує, ….. все ж таки це стресс….. і люди завжди шукають винного, он вам і потрапила під руку ВІРА ПАВЛІВНА
Хочу і я поділитись проведеним лікуванням у Станішовці! Поки туди не попала була кращьої думки про лікарів тієї лікарні. Приїхали ми з місячною дитиною за 50 км на консультацію до хірурга і невролога, після огляду в педіатра нас заставили лягати у стаціонар з жовтяницею (хоча місцевий педіатр сказала, що вона майже пройшла), навіть не дали часу на роздуми і хоча би приїхати на другий день щоб взяти з собою якісь речі. Палати там платні, якщо з кимось в палаті лежати то казали дівчата 200 грн, а окрема 500 грн, але це пишеться як добровільний внесок. Написали нам лікування магнезію колоти і пити, там від усього її приписують і фотолампи і список, що купити для лікарні. Ми все зробили так як сказали. Зробили нам загальний аналіз крові сказала доктор, що все у нормі тільки еритроцити на 1 поділку нижче, гімоглобін 123, за то при виписці через 12 днів у нас вже стала анемія І степені і гімоглобін 104, біохімічний аналіз крові зробили, де загальний білірубін у нас був 160,і докторша мені дуже втирала, що це не так погано, але для того щоб виписатись треба щоб був меньше 100, коли пройшло 12 днів і зробили повторно аналіз то заг. білірубін 196, а у виписку написала 191, то я вже і питаю то скільки у нас при поступлені був, бо я ж памятаю, що 160, а вона так знервувалась: » ви що не памятаєте, зараз піду подивлюсь 213 (тільки звідки взялось не понятно), я не стала нічого казати, бо сама 2 роки працювала в лікарні і знаю як часом аналізи пишуть і роблять і вообще багато чого знаю, тому якщо за два тижні лікування такі результати і то не понятно звідки взяті, то я забрала дитину і поїхала додому. Хочу ще добавити, що миють дітей якім декілька днів водою з під крану, а не кипяченою, а ще в ті дні був ремонт і воду давали лише по годинах і то йшла грязна вода, що я боялась і мити дитину такою, поки там лежали в малюка на личку почали зявлятись прищики, пятна всілякі і вся попка була червона. що я вже і не знала що робити, а в мене від постійних придирок лікарки геть і молоко пропало, а потім як виявилось, що не в одної мене. Коли приїхала додому моє дитя ще два дні відходило від того лікування і того шуму і що його без кінця будять і роблять то масаж то зарядку навіть коли він поїв, добре що вже прищики вдома всі пройшли і в мене молоко зявилось. Якось в минули часи ніхто не лікувався із жовтяницею в лікарні і я особисто нею хворіла і все добре, а зараз такий ажіотаж навколо цієї хвороби що всіх поголовно кладуть, а потім і ще кучу непонятних діагнозів приписують, тому думаю що треба для себе зробити аналізи і перевірки у платних лабораторіях щоб точно знати чи є анемія у дитини чи немає…Будьте уважні батьки і запамятовуйте усі аналізи хоча б для себе, бо лікарям ви всерівно нічого не докажете і якщо лікар лакар говорить то одне, а потім геть протилежне, робіть висновки. Не буду писати прізвище тієї лікарки, але надіюсь що ми більше ніколи не зустрінемось!
Мені не раз доводилось бути з дітьми в Станішівці.Є там лікарі і хороші,і погані.Є лікарі,які без грошей і слухати тебе не хочуть!Як мені сказала гастроентеролог:»Вечером деньг-утром стулья,утром деньги-вечером стулья»!!!!Що вже далі говорити???Хочеться кричати.
наталия «не кричати»нужно!а ознакомится со своим законными правами пациента или опекуна-родителя пациента а так же обязанностями медперснала к которому вы обращаетесь.по факту незаконного (несправедливого)отношения к себе(к ребёнку)обращаться в должные инстанции по защите прав человека.наведите у себя в голове порядок и правильный грамотный взгляд на ситуацию.уверен справедливость восторжествует ни писаниной и критикой в соцсетях и отзывах(бесполезных)а действиями и правильными решениями!
Читаю відгуки і в шоці! Таке враження, що я не про ту лікарню думаю… Історія моєї дитини почалася 14 років тому, коли в мене народився молодший син і йому у роддомі м. Коростень занесли гепатит форми В… Після двох місяців лікування в Коростені, нас відправили на обстеження до Областної дитячої поліклініки до окуліста, бо оскільки дитина не реагувала на рухи і іграшки, місцеві ескулапи вірішили, що син в мене від народження сліпий. Приїхавши на обстеження до окуліста, з’ясувалось що спочатку треба пройти невропатолога і ось тут і розпочався мій рік сплошного пекла! Невропатолог довго сипала незрозумілими медичними термінами, а потім зрозумівши мій розгублений стан, просто набрала номер неврологічного відділеня і сказала готувати місце під дитину у дуже важкому стані! А мені майже пошепки додала:» Моліть Миколу Івановича щоб він вас взяв, інакше у вас немає шансів!» Вже у відділенні з’ясувалось, що вільних місць для немовлят немає та і лікар десь на конференції. Ми чекали 6 годин, поки повернувся Микола Іванович, але подивившись історію хвороби з поліклініки і оглянувши малого він одразу категорично відмовився нас покласти до відділення аргументувавши тим, що місць немає та й дитину треба везти одразу на Київ. Розмова моїх родичів ні до чого не призвела і вони вже намірились забирати нас додому в Коростень, але тут в мене мабуть вперше на повну спрацював материнський інкстинкт і мабуть відчувши сердцем, що це наш останній шанс, я пішла до Миколи Івановича, встала на коліна, обняла його за ноги і ридаючи почала просити нас не проганяти, бо ми дуже потребуємо його допомоги і якщо не він, то більше ніхто!Він дуже розгубився, спочатку віднікувався, але потім змилостивився і сказав,що якщо я витримаю 3 дні у палаті з дорослими дітками( ми приїхали у п’ятницю, а місце для немовлят буде не раніше понеділка), то він нас залишить. Його категоричну відмову мені судилося зрозуміти лише через рік…
З того дня в нас почались інтенсивна діагностика і лікування!В перші ж дні з’ясувалось, що оскільки моя дитина не отримала належне лікування гепатиту, в нас білірубін при нормі до 25 складає 97(!), почала руйнуватись печінка, пішла інтоксикація головного мозку, почала збиратись рідина в голівці й до то ж виплив ДЦП, на фоні якого дитина і ні на що не реагує.
Наступний рік ми з сином прожили в лікарні, не виходячі нікуди ні на годину – уколи, крапельниці, жорсткий массаж кісневі барокамери,мабуть всі які тільки існують дитячі лікарі та ще багато чого, але я з сином все терпляче виконувала. Протягом всього цього часу Микола Іванович ставився до нас як до рідних, з усіма лікарями усюди домовлявся сам, робив все можливе і не можливе, але найбільше мене дивувало його ставлення до моєї дитини – коли він забігав до нас в палату з перевіркою стану малого, а дитина в цей час спала, він завжди казав:» Не будіть, я пізніше загляну…» Уявляєте, він міг заходити до нас по 20 разів на день! Попереджуючи злі язики і їх розмови про гроші скажу – пропонувала і не раз, але жодного разу лікар не взяв і дуже ображався за це!!! Можливо тому, що я постійно була з дитиною, я не дуже помічала разючі переміни, але рідня яка приїзджала нас провідати, просто диву давалась. Проживши рік у лікарні, ми нарешті дочекались дня коли Микола Іванович зайшов зі звісткою, що нарешті ми можемо поїхати додому!
Це був неймовірний місяць удома, повний нових і чудових вражень і емоцій, але треба було повертатись у лікарну, принаймні на перевірку стану дитини. Саме у той час, коли ми були вдома, мій син став на ніжки і пішов!!! Коли ми приїхали до лікарні і зайшли до Миколи Івановича, він одразу запитав як ми себе почуваємо, а я замісь відповіді спустила сина з рук і сказала «Дивіться!»… Малий справно, чуть притримуючись, пішов уздовж м’якого кутка у кабінеті і ось тоді я вперше побачила сльози на очах нашого лікаря і зрозуміла яким для нього був цей рік. Він мені так і сказав: «Як згадаю, як ви стояли переді мною на колініх, плакали і просили вас залишити, а я бачу що дитина каліка і я тут безсилий, то сам собі не вірю що ми це змогли.»!!!
Ми з сином скільки будемо жити, стільки будемо вдячні Миколі Івановичу Басу за те, що він для нас зробив. Я постійно молюсь Богу і прошу повернути йому те здоров’я, тепло та увагу, які він віддає людям)))
До речі, у три роки, коли моя дитина впала в кому і навіть консиліум лікарів і довготривале лікування у Охматдиті та генетичний аналіз у клініці «Борис» не змогли поставити нам вірний діагноз, тільки Микола Іванович сказавши що він не впевнений, бо симптоми у корні відрізняються, сказав що можливо у нас епілепсія. Ми взяли це до уваги, лікували і ось вже 11 років жодного симптому!
Якби ви бачили зараз мою дитину, то ніколи б не повірили у те, що нам довелось пережити! Зараз це юнак 14 років, який виглядає на 18, зростом 178 см і ще росте, дуже подобається дівчаткам і тільки легка, чуть помітна якщо придивитись ближче косоокість, видає ті по справжньому страшні часи, коли мені сказали що дитина в мене інвалід…
Микола Іванович, якщо Ви прочитаєте можливо цей відгук, то знайте – ВИ НАЙКРАЩІЙ ЛІКАР У СВІТІ!!! Дай Бог вам добра і довголіття)))
PS.Вибачте за помилки і розділові знаки, пишу і дуже хвилююсь -емоції та сльози вдячності застиляють очі…
Ми з сином вже не один раз були на лікуванні в Станишівці. Завжди курси лікування нам допомагали, лікарі були уважні( ми були в інфекційному відділенні, урологічному та у гастроентеролога) . А цього разу нам довелось звернутись до офтольмолога. Олена Іванівна зав. офтальмологічним відділенням – грубіянка і хамка. Спочатку призначає на коли прийти, а потім починає розбиратись чому так багато людей до неї. Кричить на дитину, обзиває маму. Запитати нічого не можна. На одному прийомі говорить одне, на іншому інше. Дуже розчарована лікарнею.
Лікування в Санишівці у нас з самого народження (2 роки, дівчинка). Потрапили відразу після народження. Під час пологів дитина застрягла в проході і в результаті чого, більша частина мозку відмерла. Вона не сидить, не тримає голівку, тільки їсть. Постійно блює після та під час прийому їжі. Мама вимотанна постійним перебуванням в лікарні, не відходить від дитини ні на крок. Дві неділі назад вони потрапили в неврологічне відділення. Головний врач,якого відмовився лікувати дитину. аргументуючи це тим, що дитина дуже хвора і гаяти свій час він не збирається. Мед персонал абсолютно не компетентний!!! Крапельниці дитині ставили не по годинах, а по настрою мед персоналу. Назначали медикаменти, які шкодять дитині і не можуть прийматися в поєднанні з іншими препаратами, які прийає дитина. В дівчинки температура 37-40, вона лежить постійно під крапельницями, їй ставлять свічки, дають ліки від температури (не можуть збити) Пхають в дитину все і відразу!!! Мама постійно цікавиться що за препарати від чого, для чого, в які години їх потрібно давати, а чи не нашкодять вони, тим самим заводить лікарів в розгублений стан, а інколи навіть агресивний. Дівчинку перевели в інше відділення (без підставно, симптомів для цього не було). Коли мама зайшла до заввідділення Баса Миколи Івановича сказати, що в цьому не має потреби, побачила дуже цікаву картину. Ця людина сиділа в робочий час за смачно накритим столом, з дівчиною. Лікар агресивно себе поводив, говорив в такому тоні наче ми люди нижчої раси, а він бог. Не компетентний, не вихований, грубіян, не розуміє людей, які в складній ситуації і потребують допомоги, а не дивитися на убогих лікарів, які крім хабарів нічим похвалитися не можуть! Бас просто здихався дуже хворої дитини біля якої потрібно працювати, а не каву попивати з подружками в кабінеті. Якщо викликати поліцію на халатне відношення лікарів до дитини, мами, вони краще почнуть працювати?
Добрый вечер. Пришлось нам сегодня вечером поехать в травмпункт и я была в ужасе запах алкоголя на весь коридор. Медсестра при накладывании гипса вела себя по хамски.Врач молодец а медсестра должна закончить курсы обращения с пациентами.Ребёнок в ужасе, сам делал ей замечания.
доброго дня. можливо хтось знає номер телефона Богдана Богдановича (завідуючий лор-відділенням)? буду дуже вдячна
Ось і я ніколи в житті не могла подумати , що прийдеться написати відгук.Маю двох дітей, часто лікуємося в цій лікарні.А сьогодні 4січня потрапили на прийом до гастроентеролога Нінель мабуть Петрівна .Це жахливий лікар і абсолютний не професіонал.Мені цікаво або реформа так діє на них або»зажрались»вибачте за висловлювання.Ця людина лікує діток за гроші в»Медіборі» не знаю яке там відношення , а нам сьогодні сказали»вас не влаштовує щось , то лікуйтеся в іншій лікарні», у дитини рефлюкс, а вона нам каже» ідіть до хірурга».Дитина спостерігалася до цих пір в цьому кабінеті тільки у іншого лікаря все було гаразд, а сьогодні нас шокували.Мені як мамі дуже важко це сприймати і згадуються слова однієї жіночки»для того , щоб дитина виросла потрібно бути педагогом, медиком і юристом».Не пишу все те, що було сказано цією людиною дослівно, а лише хочеться, щоб такі медики не забували, коли мами , або тати приходять до них з хворою дитиною не забували, що ми батьки найбільше в світі хочуть, щоб їхні дітки не попадали в лікарні, а коли вже таке трапилося, то хочаби лікарі намагалися виконувати свою роботу, а не викидати свій негатив через те, що їм не дали «на лапу»
Дорогая «мамочка»… Я прочитав ваш отзыв и был шокирован…
Именно в этот момент я был на приёме у Елены Ивановны и наблюдал за всей этой ситуацией.
И могу сказать что за весь этот, так называемый, «конфликт» с уст Елены Ивановны не звучало ни одного оскорбительного слова.
Да, она говорила громким голосом, что то вроде: «Почему так много людей, я столько не назначала», – и что то в этом роде, но, повторюсь, ни на вас, ни на вашего ребёнка никто ничего не говорил и то что вы восприняли громкий голос Врача за оскорбление – это уже не врача «косяк», а ваш.
А Елена Ивановна очень грамотный врач и помогла очень многим людям, в том числе и мне!!!
Я сама «виросла» в ЛОР віділенні і ортопедії Станишівки. А з власними дітками побувала вже і у відділенні для недоношених новонароджених, і у неврології, і в поліклініці з окулістом довелось спілкуватися, з ортопедом і лором.
Хочу поділитися враженнями (відразу скажу, що ні разу нікому ні гривні до кишені не клала):
Відділення для недоношених – це справді жах, гестапо якесь. Була там восени 2015 року. Холод, сирість (опалювальний період ще не почався, а погода з морозцем), по 2 рази на день змушують провітрювати палату. Після провітрювання термометр показує 16, а мені потрібно малюку підгузок змінити!!! Воно ж манюнє, мастить його часто і в різнобій з графіком провітрювання. Персонал крикливий, придирливий. Я людина тиха, їхні правила виконую, «права» не качаю, а вони як не за одне вчепляться, то за друге. І дитя весь час смикають, ніколи бідолашному і поспати. Я вже була й змирилася, думаючи, що це ж лікарня, не курорт, по-іншому не виходить у них. А лікування як цікаво призначають! Приносять список після обходу: купіть. Навіщо? Чому саме ці препарати? Який діагноз? Лікар призначила, значить треба. Йду в ординаторську і довго й нудно випитую у лікаря (Евеліна батьківна), що у нас запідозрили, від чого будуть лікувати і т.д. Ну як це так, я – законний представник дитини – ось, на місці, а зі мною не обговорюють ні діагноз, ні тактику лікування! В будь-який момент може зайти медсестра, взяти дитя і кудись нащось понести. Або приходить зі шприцом до дитини, а що у ньому – «запитаєте потім у лікаря, я не маю права обговорювати призначення». Це що це таке??? Як як побачила такі речі з дітками сусідок, то боялася й на хвилинку від дитини відійти, щоб поки мене не буде його нікуди не занесли і нічого не вкололи.
А потім через півроку я лежала в неврології. Небо і земля! Ім»я лікаря не пам»ятаю, лиш пам»ятаю, що чоловік, але не Бас )) Лікар все пояснює, на всі питання відповідає,якщо на обхід дитя заснуло, не будить, каже, покличете, як проснеться. І персонал весь уважний. Одного разу я зопалу наскочила на одну санітарку, (вже нерви здавали від постійних хвилювань), я потім зрозуміла, що неправа була саме я в тій ситуації, а вона ще й вибачалася переді мною.
У поліклініці офтальмолог Наталія Іванівна – дуже хороша і як людина, і як спеціаліст. Хоча коли ми були у неї вперше, вона і кричала, і сварилася не зрозуміло за що, і вся була «на взводі». А після того ми у неї вже четвертий рік спостерігаємось, і завжди вона привітна.
Люди праві: всі ми різні, всі ми живі люди, і лікарі не виняток. І один той самий лікар одного дня може бути в гарному настрої, а наступного – в поганому. І нічого з цим не вдієш. Всі ми, хочемо чи ні, по-різному ставимося до різних людей. І по-різному реагуємо на одні і ті ж ситуації в різні дні. Дай Боже критикам здоров»я, якщо вони за своє життя ніколи не допустили несправедливого відношення зі свого боку до оточуючих!
Лор Руслан Анатолійович дуже поверхнево нас оглянув, не вникав геть зовсім. Відмахнувся, можна сказати. А от Іван Іванович – той сама уважність і професіоналізм. Поки що я консультувалася в них обох по разу. Але хто зна, може то в Р.А. був тяжкий день, а в цілому він теж уважний лікар? Адже офтальмолог на нас теж спочатку не дуже гарне враження справила…
Ортопед у поліклініці (з ним ми спілкувались разів три, імені не пам»ятаю) кожного разу дуже зверхньо розмовляв і так, наче ми йому мільйон доларів винні… Нічого не пояснював, до кінця не дослуховував… Навіщо тоді взагалі там сидіти, адже люди по кілька годин добираються з районів, дітки в дорозі вимучуються, на лікаря якісь надії покладають, а він весь прийом одного пацієнта проводить за 1-2 хвилини.
Спасибо за помощь и профессионализм, отличный хирург – Вышпинский Игорь Манолиевич.
Кожен має право висловити свою думку,розказати свою правду.Сьогодні відвідавши обласну дитячу лікарню,була просто шокована хамством та байдужістю лікарів,а конкретно кардіолога-хірурга Ірину …(каб.14,2 поверх) до пацієнтів.Мій 4-річний синочок травмував ніжку і нас направили на Станишівку.Прийшовши до ортопеда,він оглянув мого синочка,сказав що є запалення колінного сустава і відправив нас до кардіолога хірурга,оцієї Ірини.Говорив що це не по його «часті»(цитую).Та прийшовши до неї вона катигорично не захотіла нас приймати,в мене був шок,коли я запитала чому??мені сказали що вона збирається на конференцію,я стояла хвилин 5 і благала затриматися на хвилинку і просто приписати лікування,так як лікар ортопед вже нас оглянув,але вона з наглістю посміхалась і сказала що ми приїхали даремно,їй ніколи.І тоді я просто пригрозила що піду до глав.врача,але всім своїм видом вона дала зрозуміти,що їй всеодно.Але я не відступала,тому що здоров»я дитини для мене важливіше.Хоча засмутилася до сліз.Я не могла зрозуміти як можна відмовити дитині,яка ледве стоїть на ніжці.Я пішла до головного лікаря,і вона позвонила ,щоб нас прийняли.Та коли я прийшла знову до каб.Кардіо-хірурга вона влаштувала скандал,кричала на мене,переді мною дзвонила до головної і кричала,що вона не обідала сьогодні,була двічі в хірургії,що їй байдуже,але коли зрозуміла що всеж таки зобов»язана оглянути мого синочка,гримнула дверима, кинула нашу карточку на стіл і стала одягати халат.В той момент мені стала так образливо,що я забрала карточку,взяла сина на руки і зі сльозами на очах покинула кабінет Ірини,сказавши ,що вже не хочу щоб такий лікар виписувала лікування моїй дитині,бо це не лікар і навіть не людина,вона ХАМКА,ХАМКА,ХАМКА,НЕПРОФЕСІОНАЛ.Такі як вона сидять І ждуть щоб пацієнти заходили в кабінет і відразу клали їй гроші в карман,я не проти подякувати лікарю грошима,якщо він надасть належну допомогу,але не такій…Ми пішли в травм пункт і нам надали там допомогу.Дякую Денисюку Миколі Івановичу.Їхала до лікарні з надієї на професіоналізм обласних лікарів,але остаточно розчарувалася.Є хороші спеціалісти,але їх нажаль дуже мало…..
Можливо хтось має номер телефона Денисюк Миколи Івановича із травмпункта на Станішівці? Буду дуже вдячна.
З великою вдячністю за лікування мого сина звертаюсь до медперсоналу хірургії 2. За їх ставлення і порозуміння до хворих. Особливо вдячна хірургу Зарембі Віталію Ростиславовичу у якого ми лікуємося двічі на рік.Маємо покращення. Лікування нам відразу назначили довготривале.
Доброго дня, порадьте будь ласка хорошого невролога для дитини 2,5 роки в Станишівці. Дякую.
Бас. И только он , к Петрук не советую .
Доброго времени суток, не подскажите номер Баса Н.И.
Добрый день! Кто знает номер Баса Николая Ивановича, подскажите, пожалуйста. Очень надо! Заранее благодарю. Можно лично мне на вайбер 097 137 22 27
Ми в липні відразу після пологового лежали у відділенні для новонароджених недоношених. Нашим лікарем була Васьківська Віра Павлівна. Якщо чесно, це вперше в моєму житті я зустріла людяного і небайдужого лікаря. Вона хвилювалась за нас, підтримувала, все пояснювала. Дуже переживала, коли довелось нам купити дорогі ліки за власні кошти. Не було жодного натяку на гроші чи подяки. Лікар швидко витягнула дитину з важкого стану. Постійно контролювала стан дитини. За це велике спасибі, бо в нашій ситуації від ходу лікування та швидкого реагування лікаря залежало дуже багато. Плюс я бачила ставлення Віри Павлівни до інших мам, які лежали зі мною в палаті за весь час мого перебування в лікарні. Наскільки вона намагалась підтримати, розрадити, заспокоїти. Одним словом, я була дуже вражена, що ще бувають такі уважні лікарі, яким попередньо ніхто не «дякував» і без жодного натяку на гроші.
Скажіть будь ласка скільки днів Ви лежали на реабілітації, які процедури Вам робили?
Нам потрібно удалити срочно аденоїди,підкажіть лікаря,бо багато грошей немає,а срочно потрібно удалити,дитині 6 років. 0636866256
Скажіть будь ласка хто був на реабілітації з недоношеною дитиною, скільки днів в лежали, які процедури вам робили?
Були з донечкою 10 днів, роблять масажикі, фі масажикі, фізкультура,гріють ультра ніжкі,ну і проходите лікарів які потрібні,тобто: лор, кардіолог,окуліст,узі ніжок, голови.. обов’язково аналізи роблять… Обов’язково поїдьте,бо це маленька дитина і треба провірити…я родила донечку на 35 тижні,була там три рази на реабілітації..
А лікарі як? Бо всі пишуть по різному….
Доброго дня ) підкажіть будь ласка можливо хтось знає в які дні прийом в поліклініці Станішівки в Корбутяк Світлани Василівної