Про опіки і ще про дещо Ожоги лечение Лекарство против ожогов

Язык статьи: украинский.

Років тридцять тому сталася домашня трагедія – обварилася дочка. Забрали її в опікове відділення. Найбільше я боявся утворення „дикого м*яса” на травмованій нозі – шрамів, рубців. Не переживайте. Дочка ще зможе виступати в балеті на сцені Великого театру”, – заспокоїв мене лікар. Якби це було правдою…
З того часу довго я компонував природні складові, щоб вони і заживляли, і не прилипали.
Перелопатив гору літератури фахової і біля фахової, радився із старими знаючими людьми. Пощастило на зборах у Переяславі – мати колеги-офіцера була народним цілителем і зналася на мазях.
Коли працював на „Роторі”, у колі друзів заговорив про свої митарства з маззю. І того ж дня до мене з проханням дати мазь прийшов слюсар з нашого цеху: у нього в Херсоні в опіковому відділені лежала мати – перевернула баняк на себе.
Через тиждень Вадим повернувся. І от що він розповів.
Мазь застосовувати лікарі йому заборонили. А він днями сидів біля старої матері. Так і дрімав біля неї ночами, сидячи на стільці. Попросила його материнка сусідка по палаті дати трохи мазі. У неї опік був невеликий, але довго не заживав.

Уранці напівсплячого Вадима розбудив крик: „Подивіться, подивіться!…” Стоїть посеред палати материна сусідка, показує на опік: „Зажило, зажило! …”
Лікар після обходу дозволив випробувати мазь на матері. Ще через день обхід робив завідуючий відділенням. Після огляду матері він звернувся до лікаючого лікаря: „Чудово. Що ти приписав?” – Та самопильну мазь дозволив застосувати”. – „От якби у нас була така, то ми б горя не знали…”
І ніякої мови про склад мазі, ніяких прохань чи розпитувань. Чи не консерватизм, чи лікарська зверхність, чи побоювання йти невторованою дорогою? Не знаю, але з подібним – із своєрідним лікарським снобізмом я стикався неодноразово. І поділ на традиційне і нетрадиційне лікування придумали фахівці. А треба було б говорити про лікування більш чи менш ефективне.
З того часу я мазь вдосконалив. І з „диким м*ясом” навчився боротися. Просто додаю до мазі дрібного відсіву прісноводної губки – бодяги. Щоденно втираю в рубці мазь із цим емульгатором і „дике м*ясо” розгладжується.
Дочка застосовує мазь не за прямии призначення (хоч не знаю, яке призначення пряме). Вона вживає мазь з косметичною метою. І каже, що мазь добре розгладжує зморшки.

Інший родич заявив, що при змазуванні суглобів зникають артритні болі. Довелося і в цьому напрямку попрацювати. Варив мазь на водяній бані з екстрактом золотого кореня (родіоли рожевої) .
Зараз тяжко робити мазь, бо колись поширені компоненти її стали дефіцитними. Один з компонентів виготовляють лише на Житомирщині, а інший мені привозять аж з Миколаєва. Обірветься одна з цих ниточок – зв*язків, і мазі не буде. Але сьогодні готовий допомогти страдникам, бо своє не так давно переболіло.

Віктор Озеран. Украина город Черкассы Тел. (0472) 66-13-55